Торонто 2005 - Пурпура

Віра Дитини

(Друкується за дозволом автора. Цей лист написаний дочкою Марії Цюпки з Торонто, Канада.)

    "Мої діти тепер просять благословення перед спанням і заки виходять з дому до школи. Коли Павло (якому сім років) недавно лежав у лікарні дуже хворий, він попросив у мене один із моїх посвячених медаликів (з Ґарабандалу), бо хотів із ним спати. Лікарі сказали мені, що у нього вірус (Пурпура - Anaphylactoid Purpura, або синдром Єноха), який набагато погіршиться, заки покращає. (Вiд ред.: Цей медичний розлад, якого характеристикою є фіолетово- або коричнево-червоні плями, які виразно показуються під скірою і які спричинені кровотечею до клітин. Рівночасно можуть бути й різні клінічні симптоми, включаючи уртикарію, еритему, артропатію й артрит, шлунково-кишечні симптоми й ниркові проблеми).

    Нам сказали, що ті величезні фіолетові плями, що вкрили його ноги, розмножаться по цілому його тілі. Лікар навіть дав мені номер свого мобільного телефону, якби нам було його терміново потрібно, тому, що він мав бути поза містом цілий кiнець тижня. Він перестеріг мене, що це небезпечний вірус, бо може залишити в дитини знищені нирки і що я мала стежити за кров'ю в мочі мого синка, Павла.

    Тієї ночі, Павло спав з медалком із Ґарабандалу, цілував його і просив Матінку Божу, щоби помогла йому видужати. Вранці з червоних ран не лишилося майже ніякого сліду і він чувся здоровий. Моя родина не могла повірити, як швидко ті рани, які мали розмножитися й погіршитися, цілком зникли.

    Коли йдеться про моїх дітей, то я не вагаюся дуже скоро падати на коліна і просити Божої інтервенції. Але те, що мій синочок, Павло, якому всього 7 років, уже настiльки вірить і сам просить медалика, це тим більше радує. Одна річ - молитися за дiтей, але коли навчити їх молитися, їх молитви тим більше солодкі."

Надя
3. червня, 2005 р.
Торонто, Канада



backtop