ЦЕ  -  БОЖЕ ЧУДО!

Передруковано з газеті «НОВА ЗОРЯ», місяць грудень, 2002 р.
Доповнення  - Україна 2004

 
    Вірні Івано-Франківщини добре пам’ятають останні дні вересня, коли на наших теренах гостювало подружжя Рожелюків з Канади. У 1994 році д-р Михайло Рожелюк чудесно зцілився у с. Ґарабандал (Іспанія), де з’являлася Пречиста Діва Марія. Тоді ж п. Михайло і п. Олена отримали чудотворний медалик, якого торкнулися уста Богородиці під час появ. Відтоді подружжя запрошують різні громади Канади, США та Європи. Вони змовляють спеціальні молитви за зцілення, дають цілувати реліквію. Є немало випадків чудесних оздоровлень.
    І ось перше повідомлення про чудо на українській землі. До «Нової Зорі» надійшов лист із с. Войнилів, у якому щасливі батьки розповідають про зцілення їхньої дитини.

    «Ми хочемо розповісти про те чудо, яке сталося з нами недавно.

    У нас народилася хвора дитина -- вроджена клишоногість ІІІ ступеня з дуже викривленими ногами до середини. Хлопчик не мав опори для координації свого тіла, а тому не міг почати самостійно робити перші кроки. Ми зверталися до багатьох лікарів по всій Західній Україні. Скрізь підтверджували діагноз, скрізь пропонували єдиний вихід -- термінову операцію, але не давали гарантії, що дитина буде після операції ходити.

    Ми ніяк не могли погодитись з таким вердиктом, не переставали вірити і надіятись на Боже чудо. Особливо нам допомагала вервиця до Божої Матері, яку ми змовляли перед сном.

    І ось одного дня ми почули, що подружжя Рожелюків зцілило хлопчика, який до цього все життя провів у інвалідному візку. Ми відчули, що Бог дає нам шанс через  цю сім’ю отримати оздоровлення для нашого сина.

    Приїхавши у Катедральний собор Івано-Франківська з самого ранку, ми дізналися, що Служба Божа буде аж ввечері. Довелося чекати. Зате потім ми були винагороджені Господом. Вислухавши Службу Божу і розповіді Рожелюків про себе, про їхню віру і молитви, ми, тримаючи синочка на руках, вже відчули, що відбулося зцілення.

    Після  того, як ми поцілували медальйон Пречистої Діви Марії, п. Михайло взяв Сергійка на руки, я той сміливо, без боязні, самостійно підійшов до нас, зробивши 3-4 кроки. Д-р Михайло Рожелюк сказав: «Моліться, вірте, ваша дитина до тижня буде ходити».

    Зі сльозами на очах ми повернулися із сином додому. А вже наступного дня наш синочок сам перейшов свою кімнатку і почав ходити. З кожним днем йому стає все краще. Сергійко почав відчувати опору в ногах, через кілька днів почав сам стояти.

    Ми з радістю промовляємо: це -- Боже чудо. Молимо Бога, щоб у Сергійка вирівнялися ніжки, щоб він міг присідати і вставати без допомоги.

    Безмежно вдячні подружжю  Рожелюків за їхню молитву, за те, що вони приїхали в Україну, щоб допомогти хворим, немічним людям. Нехай Покров Матінки Божої завжди охороняє Вас, дорогі п. Михайле та п. Олено, а Господь Бог посилає здоров’я і щастя на многії літа».
 

З повагою,

сім’я РОМАНОВИЧІВ.
с. Войнилів, Калуського деканату, Україна.
місяць грудень, 2002 р.


Україна  2004

      Коли ми прибули до монастирської церкви оо. Василіян в Івано-Франківську в травні, 2004 р., на нас чекала прекрасна несподіванка. Серед величезного натовпу була молода сім'я, яка, два роки раніше, в 2002 р., залишила в наших серцях прекрасний і незабутній спомин. Це була сім'я Романовичів. Вони привели з собою свого синочка, Сергійчика, який тоді, в 2002 році, був калікою, маючи ІІІ-го класу клишоногість обох ніжок так, що ніякий хірург навіть не відважувався їх оперувати. Але, з поміччю Матінки Божої, він тоді перший раз почав ходити. (дивись ...) Цим разом батьки прийшли з усмішкою на лиці й з радістю в серці. Сергійчик ішов з ними поруч, нормально ступаючи ніжками. Ми зразу пізнали один одного. Батько публічно засвідчив про чудесне оздоровлення сина в 2002 р. Цей момент знято на відеофільм. А сталося воно тут, у цій же церкві. Тепер, щоби кожен побачив, підняли хлопчину в гору, щоби всім показати його цілком уже рівні ніжки, які без медичної помочі, без жодного хірургічного втручання, самі з того часу вирівнялися. Його ніжки цілком нормальні. Ось і чудо завершене, щоби кожен міг бачити. Сергійко ходить. Знімки, які знято тоді, пропонуємо читачеві тут оглянути. Молода мама тепер сподівається другої дитини. Батьки знають, яка сила молитви. Бажаємо їм і надальше якнайобильніших Божих ласк.


2002

2004
д-р Михайло й Олена Рожелюк
Торонто,  Канада

   top